У 2006 році Tor Project, Inc. стала неприбутковою організацією 501(c)(3), але ідея «onion маршрутизації» виникла в середині 1990-х років.

Як і користувачі Tor, розробники, дослідники та засновники, які зробили Tor можливим, є різноманітною групою людей. Але всіх, хто брав участь у створенні Tor, об'єднує спільне переконання: користувачі Інтернету мусять мати приватний доступ до мережі без цензури.

In the 1990s, the lack of security on the internet and its ability to be used for tracking and surveillance was becoming clear, and in 1995, David Goldschlag, Michael G. Reed, and Paul Syverson at the U.S. Naval Research Lab (NRL) asked themselves if there was a way to create internet connections that don't reveal who is talking to whom, even to someone monitoring the network. Їхньою відповіддю стало створення та впровадження перших дослідницьких проєктів та прототипів onion маршрутизації.

Метою onion маршрутизації було створення способу використання Інтернету з максимально можливим ступенем конфіденційності, а ідея полягала в тому, щоб спрямовувати трафік через кілька серверів та шифрувати його на кожному етапі шляху. Це досить просте пояснення того, як сьогодні працює Tor.

На початку 2000-х років Роджер Дінглдін, нещодавній випускник Массачусетського технологічного інституту (MIT), разом із Полом Сайверсоном почав працювати над проєктом NRL onion routing. Щоб відрізнити цю оригінальну роботу NRL від інших спроб onion маршрутизації, які почали проводитись деінде, Роджер назвав проєкт Tor, що розшифровувалося як The Onion Routing. Незабаром до проєкту приєднався Нік Метьюсон, однокурсник Роджера з Массачусетського технологічного інституту.

З моменту появи в 1990-х роках маршрутизація onion була задумана децентралізованою мережею. Мережа повинна була керуватися організаціями з різними інтересами та припущеннями про довіру, а програмне забезпечення мало бути вільним та відкритим, щоб забезпечити максимальну прозорість і децентралізацію. Саме тому у жовтні 2002 року, коли мережа Tor була початково розроблена, її код було випущено під ліцензією вільного та відкритого програмного забезпечення. До кінця 2003 року в мережі було близько 12 добровольчих вузлів, переважно у США, плюс один у Німеччині.

Визнаючи користь Tor для цифрових прав, Electronic Frontier Foundation (EFF) почав фінансувати роботу Роджера та Ніка над Tor у 2004 році. У 2006 році було засновано некомерційну організацію Tor Project, Inc., a 501(c)(3).

У 2007 році організація почала розробляти мости (bridges) до мережі Tor для розв'язання проблеми цензури, наприклад необхідності обходу державних брандмауерів, щоб користувачі могли отримати доступ до відкритого інтернету.

Tor почав набирати популярності серед активістів та технічно підкованих користувачів, зацікавлених у конфіденційності, але він все ще був складний у використанні для менш технічно досвідчених людей, тому з 2005 року почалася розробка інструментів, що виходять за рамки лише проксі-сервера Tor. Розробка браузера Tor почалась в 2008.

Завдяки тому, що браузер Tor зробив Tor доступнішим для звичайних інтернет-користувачів та активістів, Tor став важливим інструментом під час Арабської весни, що розпочалася наприкінці 2010 року. Він не лише захищав індивідуальність людей в інтернеті, але й дозволяв їм отримувати доступ до важливих ресурсів, соціальних мереж і вебсайтів, які були заблоковані.

Потреба в інструментах для захисту від масового стеження стала основним завданням завдяки викриттям Сноудена у 2013 році. Tor не лише зіграв важливу роль у викриттях Сноудена, але й зміст документів підтвердив впевненість, що в той час Tor не міг бути зламаний.

Обізнаність людей про відстеження, спостереження та цензуру, можливо, зросла, але також зросла поширеність цих перешкод для свободи Інтернету. Сьогодні мережа має тисячі вузлів, якими керують волонтери та мільйони користувачів у всьому світі. І саме ця різноманітність забезпечує безпеку користувачів Tor.

Ми, у проєкті Tor, щодня боремося за те, щоб у кожного був приватний доступ до інтернету без цензури, і Tor став найсильнішим у світі інструментом забезпечення конфіденційності та свободи в мережі.

Але Tor – це більше, ніж просто програмне забезпечення. Це праця виконана з любов'ю міжнародною спільнотою людей, що віддані справі захисту прав людини. Проєкт Tor глибоко відданий прозорості та безпеці своїх користувачів.